Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

завдавати поразки

  • 1 завдавати поразки

    defeat, inflict a defeat

    Українсько-англійський юридичний словник > завдавати поразки

  • 2 завдавати поразки кандидату

    ( на виборах) defeat a candidate

    Українсько-англійський юридичний словник > завдавати поразки кандидату

  • 3 завдавати

    = завдати
    to cause, to inflict, to do

    завдавати шкоди — to injure; to do harm (to), to inflict damage (on)

    Українсько-англійський словник > завдавати

  • 4 inflict a defeat

    English-Ukrainian law dictionary > inflict a defeat

  • 5 defeat a candidate

    English-Ukrainian law dictionary > defeat a candidate

  • 6 defeat

    I n
    1. поразка, розгром
    2. крах/ руйнування надій
    - to inflict a defeat upon smbd. завдавати комусь поразки, розгромити когось
    - to suffer a defeat зазнати поразки
    II v
    1. завдавати поразки, розбивати, вносити розлад
    2. зривати, руйнувати (плани, задуми тощо)

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > defeat

  • 7 defeat

    1. n
    1) поразка, розгром
    2) крах (надій)
    2. v
    1) завдавати поразки, розбивати
    2) юр. знищувати; відміняти, анулювати
    * * *
    I n
    1) поразка; розгром; провал
    3) юp. анулювання, скасування
    II v
    1) завдавати поразки, розбивати; розстроювати, зривати; руйнувати (плани, задуми)
    2) юp. знищувати, скасовувати, анулювати

    English-Ukrainian dictionary > defeat

  • 8 discomfit

    v
    1) розладнувати, зривати (плани, наміри тощо)
    2) бентежити, викликати замішання
    3) завдавати поразки, громити
    * * *
    v
    1) розстроювати, руйнувати або зривати (плани, наміри)
    2) викликати замішання, бентежити
    3) icт. завдавати поразки; громити

    English-Ukrainian dictionary > discomfit

  • 9 frustrate

    I
    adj
    1) нездійснений; марний (про надію тощо)
    2) позбавлений (чогось)
    II
    v
    1) розстроювати, зривати; розладнувати (плани); порушувати
    2) робити марним; зводити нанівець
    3) перемагати (когось); завдавати поразки, розбивати (когось)
    * * *
    I [fre'streit] = frustrated II [fre'streit] v
    1) розстроювати; зривати; порушувати
    2) робити марним; зводити нанівець; психол. розчаровувати; підривати віру у свої сили; приводити до фрустрації
    3) перемагати ( кого-небудь); завдавати поразки; розбивати ( кого-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > frustrate

  • 10 upset

    v (upset)
    1. розладнати, порушувати (плани, порядок тощо)

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > upset

  • 11 defeat

    1) поразка; припинення; скасування, анулювання; спростування; припинення; зрив, порушення ( планів тощо)
    2) завдавати поразки; знищувати; попереджати, запобігати; припиняти; перешкоджати; скасовувати, анулювати; відкидати, не схвалювати, не приймати, провалювати (законопроект, поправку тощо); спростовувати
    •

    defeat the clear purpose of the act — = defeat the clear purpose of the law, defeat the clear purpose of the statute порушувати явний смисл закону

    defeat the clear purpose of the law — = defeat the clear purpose of the act

    defeat the clear purpose of the statute — = defeat the clear purpose of the act

    - defeat a candidate
    - defeat a draft law
    - defeat a motion
    - defeat an action
    - defeat at polls
    - defeat in election
    - defeat in elections
    - defeat of bill
    - defeat of draft law
    - defeat of government
    - defeat an action
    - defeat the course of justice
    - defeat the ends of justice
    - defeat the law

    English-Ukrainian law dictionary > defeat

  • 12 outvote

    забалотувати; завдавати поразки під час голосування ( на виборах), мати перевагу голосів

    English-Ukrainian law dictionary > outvote

  • 13 перемагати

    = перемогти
    (ворога, труднощі) to conquer, to overpower, to gain ( to win) a victory ( over); ( завдавати поразки) to defeat; ( труднощі) to overcome, to master, to get the better (of); to carry the day, to surmount, to get over, to vanquish; (себе, якесь почуття) to control, to restrain, to govern, to repress, to force oneself; ( y змаганні) to win, to come out on top

    перемагати труднощі — to conquer ( to master) difficulties; to overcome ( to get over) difficulties

    перемагати перевагою тактики — to outgeneral, to outmanoeuvre

    Українсько-англійський словник > перемагати

  • 14 розгромлювати

    = розгромити
    ( завдавати поразки) to defeat, to rout, to smash, to crush, to pound; ( спустошити) to devastate, to ruin, to waste; to raid, to sack; to loot ( про магазини); to smash up ( руйнувати); to inveigh ( against), to fulminate ( against)

    Українсько-англійський словник > розгромлювати

  • 15 defeat

    I n
    1) поразка; розгром; провал
    3) юp. анулювання, скасування
    II v
    1) завдавати поразки, розбивати; розстроювати, зривати; руйнувати (плани, задуми)
    2) юp. знищувати, скасовувати, анулювати

    English-Ukrainian dictionary > defeat

  • 16 discomfit

    v
    1) розстроювати, руйнувати або зривати (плани, наміри)
    2) викликати замішання, бентежити
    3) icт. завдавати поразки; громити

    English-Ukrainian dictionary > discomfit

  • 17 frustrate

    I [fre'streit] = frustrated II [fre'streit] v
    1) розстроювати; зривати; порушувати
    2) робити марним; зводити нанівець; психол. розчаровувати; підривати віру у свої сили; приводити до фрустрації
    3) перемагати ( кого-небудь); завдавати поразки; розбивати ( кого-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > frustrate

  • 18 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

  • 19 flatten

    v
    1) робити рівним (плоским, гладким), розгладжувати; вирівнювати
    2) ставати рівним (плоским, гладким)
    3) стихати, вщухати (про вітер)
    4) повалити, збити з ніг
    5) спорт. нокаутувати
    6) роздавити, роздушити
    7) пригнічувати, засмучувати
    8) розм. завдати поразки
    9) розм. розоряти
    10) жив. надавати матового відтінку
    11) муз. детонувати, знижувати на півтону
    12) тех. розплющувати
    13) видихатися, втрачати смак (про вино тощо)
    14) ставати млявим (нудним)
    * * *
    ['flʒtn]
    v
    1) робити плоским, рівним, гладким; розгладжувати; згладжувати; вирівнювати; ставати плоским, гладким, рівним
    2) стихати, ущухати; слабшати (про вітер, бурю)
    3) повалити; збити з ніг; cпopт. нокаутувати
    4) роздавити; розчавити
    5) завдавати суму, пригнічувати
    6) розбити, завдати поразки
    8) жив. надавати матового відтінку
    9) мyз. детонувати; знижувати на півтон
    10) тex. плющити; розкочувати

    English-Ukrainian dictionary > flatten

  • 20 bring down

    phr v
    1) звалити; зламати
    4) убити або важко поранити
    6) (on) викликати ( гнів)
    7) доводити ( розповідь про події) до певного часу
    8) вiйcьк. відкрити ( вогонь)
    9) осадити ( кого-небудь), поставити на місце; принизити
    10) завдавати суму, засмучувати
    11) спричиняти крах, призводити до поразки
    12) мaт. переносити при множенні; позичати при діленні

    English-Ukrainian dictionary > bring down

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • розгромлювати — юю, юєш, недок., розгроми/ти, омлю/, о/миш; мн. розгро/млять; док., перех. 1) Розоряти, спустошувати що небудь. || Розганяти, знищувати (яку небудь організацію). || рідко. Ламати, руйнувати що небудь. 2) Завдавати поразки кому небудь у бою. ||… …   Український тлумачний словник

  • бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… …   Український тлумачний словник

  • побивати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) розм. Завдавати ударів кому небудь; бити. || перен. Доводити неправильність (якихсь чуток, чиїх небудь тверджень, переконань тощо). || перен. Завдавати страждань кому небудь. 2) розм. Позбавляти життя, убивати всіх чи …   Український тлумачний словник

  • поразка — и, ж. 1) Розгром війська в бою, виведення його зі стану боєздатності. || Програш у війні. || Невдача у двобої, у спортивних змаганнях, що завершуються перемогою противника. 2) перен. Невдача в боротьбі за що небудь, у якійсь справі і т. ін. ||… …   Український тлумачний словник

  • трощити — щу/, щи/ш, недок., перех. 1) З силою ламати, розбивати на частини, руйнувати. || безос. || Ламати що небудь крихке. 2) Завдавати ударів кому небудь, бити що небудь. || перен. Завдавати поразки супротивникові, перемагати, нищити. 3) розм. Жадібно… …   Український тлумачний словник

  • громити — громлю/, гро/миш; мн. гро/млять; недок., перех. 1) Руйнувати, розбивати, знищувати що небудь. 2) Завдавати поразки, бити. 3) перен. Виступати з гострими нападками на когось, викривати кого небудь …   Український тлумачний словник

  • розбивати — а/ю, а/єш, недок., розби/ти, зіб ю/, зі/б є/ш, док., перех. 1) Ударяючи чим небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. || Ударяючи по чому небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. || безос.… …   Український тлумачний словник

  • шматувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Розривати що небудь на шматки (у 1 3 знач.). || Роздирати чиєсь тіло на шматки (про хижих тварин). || перен., розм. Жорстоко, нещадно бити кого небудь. || Рвати на шматки, робити дірявим (перев. одяг,… …   Український тлумачний словник

  • нагрівати — а/ю, а/єш, недок., нагрі/ти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Віддаючи своє тепло, робити що небудь гарячим або теплим. || Використовуючи нагрівальні прилади і т. ін., робити щось гарячим або теплим. || Зігрівати кого , що небудь теплом свого тіла. 2)… …   Український тлумачний словник

  • перемагати — а/ю, а/єш, недок., перемогти/, о/жу/, о/жеш, док., перех. 1) також без додатка. Вигравати бій або війну; завдавати супротивникові поразки. || Ставати першим у спортивних змаганнях, грі і т. ін. 2) перен. Виходити переможцем із труднощів, складної …   Український тлумачний словник

  • роздавлювати — юю, юєш, недок., роздави/ти, давлю/, да/виш; мн. розда/влять; док., перех. 1) Надавлюючи або натискуючи, розчавлювати, розпліскувати, роздушувати що небудь. 2) Тиснучи, тяжко ранити, умертвляти. || Збиваючи з ніг, калічити, вбивати. || Дуже… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»